HONOR ET GLORIA, UTILITAS

Історія кафедри історії права та держави

(0 )

Історія кафедри вписана золотими літерами в загальну історію юридичного факультету Університету св. Володимира, урочисте відкриття якого відбулося 16 липня 1834 р. в день пам'яті рівноапостольного князя Володимира. Згідно з імператорським указом (25 грудня 1833 р.) в університеті було організовано два факультети – філософський та юридичний. В переліку дисциплін, які запроваджувалися на юридичному факультеті, обов’язковою була історія римського законодавства, яка вивчалася у зв’язку з історією римського права та римської державності.

З 1839 року окремою дисципліною викладання на юридичному факультеті стає історія руського права (лекції читав проф. Н. Романовський). Ініціатором викладання та дослідження на юридичному факультеті історії права паралельно з історією держави та суспільства був відомий в Російській імперії та за її межами теоретик права, професор К. Неволін (ректор Київського Університету Св. Володимира у 1837-1843 рр). Вчений присвятив історико-правовій тематиці свою докторську дисертацію: «Роздуми про філософію законодавства у древніх» (1835) та серію публікацій, серед яких: «Створення управління у Росії від Іоанна ІІІ до Петра Великого» (1844); «Про простір церковного суду у Росії до Петра Великого» (1847), «Історія російських цивільних законів» (1852) тощо.

У жовтні 1842 р., згідно з другим Статутом Університету, на новоствореній кафедрі енциклопедії законознавства, яку очолив проф. К.Неволін, було утворено два сектори з відповідними напрямками викладання та науковими студіями: енциклопедія законодавства та історія законодавства, що сприяло популяризації наукових досліджень з історії права слов’янських народів. Цій справі присвятив наукову діяльність послідовний прихильник історичної школи права, завідувач кафедри законів державного благоустрою і благочиння М.Іванішев (декан юридичного факультету у 1848 – 1862 та ректор Київського університету у 1862-1865 рр.). Його докторська дисертація «Про плату за вбивство у давньоруському та інших слов’янських законодавствах у порівнянні з германською вірою» (1840) та серія праць («Давнє право чехів», «Про ідею особистості у давньому праві богемському і скандинавському» та ін.) присвячені дослідженню руського права у зв’язку з правом інших слов’янських народів. 

За новим пореформеним університетським Статутом 1863 р. на базі восьми вже існуючих кафедр юридичного факультету було утворено тринадцять, з яких три – історико-правового спрямування: історія російського права; історія слов’янських законодавств; історія найважливіших іноземних законодавств стародавніх і нових. На кафедрі римського права і надалі обов’язковим залишався курс з історії римського права. У цей час викладали та досліджували історію права М. Владимирський-Буданов, Ф. Леонтович, В. Сокольський. Зокрема, М. Владимирський-Буданов та  Ф. Леонтович вважаються засновниками київської історико-юридичної школи (школи істориків західно-руського права).

Спеціалізація та кількість історико-правових кафедр на юридичному факультеті, затверджена Статутом університету 1863 р., залишалася  незмінною до 1920 р. За цей час, завдяки зусиллям Г. Демченка, О. Малиновського, М. Максимейка, М. Ясинського та О. Шпакова на  кафедрах значно розширилася проблематика історико-правових досліджень. Всі вони хоч і працювали на різних кафедрах юридичного факультету, все ж відзначилися працями з історії права, вперше порушивши питання про існування окремо від російського західноруського, тобто українського та білоруського, права з характерними національними особливостями розвитку.

У 1920 році більшовицьким режимом університети в Україні були ліквідовані. Підготовка юридичних кадрів здійснювалась у Київському інституті народного господарства, в складі якого було утворено правовий факультет, який проіснував до 1930 р. Згідно з постановою ЦВК СРСР від 19 вересня 1932 р. Народний Комісаріат освіти УСРР прийняв ухвалу щодо поновлення з 1 вересня 1933 р. діяльності Київського державного університету у складі 6 факультетів: фізико-математичного, хімічного, біологічного, геолого-географічного, історичного та літературно-мовного.

 Юридичний факультет у складі кафедр теорії держави та права, історії держави та права, цивільного права, кримінального права та процесу було відновлено протягом 1936 – 1937 років. На кафедрі історії держави та права працювали професор М. Гершонов (завідувач кафедри та декан юридичного факультету), професор І. Бошко, доцент Г. Олександренко, доцент Б. Разін, доцент Б. Соколов, викладач М. Куликівський.   М. Гершонов відомий працею «Селянський двір з погляду радянського земельного права і місцевих звичаїв» (1928 р.). М. Соколов – автор першого підручника з радянського державного права (1941), в якому висвітлювалась історія державно-правових інститутів України. В. Бошко – автор першої в СРСР монографії «Нариси з розвитку правової думки», виданої в Україні  у 1927 р.

Під час Другої світової війни Київський державний університет евакуювали у м. Кзил-Орду Казахської РСР (1941). Після звільнення м. Києва від німецьких окупантів, на підставі спільної постанови Ради Народних Комісарів УРСР та ЦК КПУ (грудень 1943 р.) відновилася діяльність юридичного факультету Київського університету у складі двох кафедр: теорії держави і права та цивільного права, а у 1944-1945 навчальному році було сформовано ще дві кафедри - кримінального права та історії держави і права.

У 1946 – 1947 навчальному році дві автономні кафедри теорії держави і права та історії держави і права було об’єднано в єдину кафедру теорії та історії держави і права. Протягом 1944-1972 рр. завідувачами кафедри були: В. Бошко (1944 – 1949 рр.); П. Стоян (1949 – 1950 рр.); В. Покровський (1950 – 1952 рр.); В. Лісовський (1953 – 1954 рр.); С. Макогон (1954 - 1959 рр.); П. Недбайло (1959 – 1972 рр.).

У 1972 р. кафедру теорії та історії держави і права розділили на дві кафедри – теорії держави і права та історії держави і права. Кафедру історії держави і права з 1972 р. по 1986 р. очолював А. Ткач. Вчений опублікував понад 120 наукових праць, в тому числі 9 монографій з історії держави і права України.

У 1986 р дві самостійні кафедри теорії держави і права та історії держави і права знову були об’єднані в єдину кафедру теорії та історії держави і права на чолі з А. Ткачем (1986-1990). До проголошення незалежності України, об’єднана кафедра забезпечувала викладання та проводила наукові дослідження з теорії держави і права, історії держави і права СРСР, історії держави і права УРСР, історії держави і права зарубіжних країн, історії політичних і правових учень.

У період незалежної України завідувачами кафедри теорії та історії держави і права були М. Козюбра (1990 – 1996), О. Котюк (1996 – 2005), В. Рубаник (2005 – 2006), І. Безклубий (2006 – 2012).

Новітня доба в діяльності кафедри історії права та держави розпочалася в 2012 року після розподілу кафедри теорії та історії держави і права на дві самостійні. Виконуючим обов’язки завідувача кафедри був призначений доктор юридичних наук, професор, академік Національної академії правових наук, член-кореспондент НАНУ, директор інституту права Верховної Ради України О.Л. Копиленко, який керував кафедрою протягом 4 років. З вересня 2016 року кафедру очолює виконуюча обов’язки завідувача кандидат історичних наук, доктор юридичних наук, професор М. Мірошниченко.

Заснування кафедри стало можливим на двадцять першому році незалежності України з огляду на нагальну потребу у ефективному використанні інтелектуального ресурсу професорсько-викладацького складу з метою систематизації й поглибленого аналізу проблем історії держави і права, історії українського права, виявлення історико-правових і етнокультурних особливостей його еволюції й розвитку та сприяння засвоєнню студентами в процесі навчання багатого правового досвіду українського народу.

Тривалий час, з лютого 1971 р. по січень 2016 р. на кафедрі працював відомий в Україні та за кордоном історик держави і права О.Шевченко. Вчений нагороджений Міністерством освіти і науки України знаком «Відмінник освіти», народний депутат України 7-го скликання, член Комітету Верховної Ради у закордонних справах, член Постійної делегації у Парламентській асамблеї Ради Європи, автор численних публікацій з історії держави і права зарубіжних країн, з історії українського права, історії українського звичаєвого права.

Серед членів професорсько-викладацького складу кафедри тривалий час працювала к.ф.н., доцент Н.Толкачова. Свою наукову діяльність вона присвятила дослідженню звичаєвого та канонічного права. Протягом 2008-2012 року на посаді доцента кафедри теорії та історії держави і права працював І. Гриценко (нині декан юридичного факультету (з 2007 року). Протягом 1995 – 2011 рр. нормативні курси з історії держави і права України та історії конституціоналізму України читав В.Чехович. З 1992 року нормативні курси з історії держави і права України та історії держави і права зарубіжних країн читав доцент В. Самохвалов. Як визнаного спеціаліста у сфері арбітражного права його було включено до списку ад’юдикаторів Міжнародного арбітражного суду Міжнародної торгової палати (м. Париж), а у вересні 2005 року Всеукраїнським з'їздом третейських суддів обрано на посаду Голови Третейської палати України.

Станом на початок 2017 року на кафедрі історії права та держави працюють: к.ю.н., асистент О. Безклубий, к.ю.н., доцент О. Вовк, к.і.н., доцент Л. Дячук, д.ю.н., професор П. Захарченко, к.і.н.,  доцент В. Каліновський, к.ю.н., асистент В. Карпічков, к.і.н., асистент А. Крижевський, к.ю.н., доцент М. Левчук, к.ю.н., асистент І. Мацелюх, д.ю.н., професор М. Мірошниченко, к.ю.н., доцент Ю. Цвєткова.

Співробітники кафедри беруть участь у численних міжнародних, всеукраїнських і регіональних наукових конференціях . Крім публікацій у фахових виданнях, значна увага традиційно приділяється висвітленню маловідомих сторінок української історії, історії українського права та державності в засобах масової інформації. Популярними серед населення є авторські передачі проф. П. Захарченка на радіо і телебаченні на актуальні суспільно-політичні та історико-правові теми.

У 2015 році на базі кафедри була проведена міжнародна наукова конференція «Юридичний факультет Університету св. Володимира в персоналіях його викладачів та вчених», присвячена 140-річчю від дня народження ректора Університету св. Володимира Є.В. Спекторського, яка мала науковий і суспільний резонанс.

При кафедрі функціонують аспірантура та докторантура. Викладачі кафедри забезпечують викладання для бакалаврів та магістрів двох нормативних курсів: «Історія українського права», «Історія держави та права зарубіжних країн». Особливу увагу професорсько-викладацький склад кафедри приділяє фаховій підготовці магістрів, забезпечуючи викладання  дванадцяти спеціальних курсів з історії українського права та порівняльного правознавства, історії конституціоналізму, історії європейського права, українського звичаєвого права тощо.

Однією з центральних ланок діяльності професорсько-викладацького складу кафедри є позааудиторна робота зі студентами. На кафедрі під керівництвом к.ю.н. В.Карпічкова працює науково-студентський гурток з історії держави та права й порівняльного правознавства. Під керівництвом проф. М.Мірошниченко функціонує творча студія «Образ права» та реалізовуються навчально-наукові проекти для студентів юридичного факультету «Гендерна політика: подолання стереотипів»  та «Інститут медіації в доктрині правової системи України».

Більш детальну інформацію про наукову, навчальну й виховну роботу зі студентами (як і інші аспекти діяльності кафедри) можна отримати на сайті кафедри історії права та держави.

1102 Останнє редагування 30 бер. 10:51 |

Коментарі