HONOR ET GLORIA, UTILITAS

Кафедра правосуддя

Період Київського університету Святого Володимира Розвиток правничої думки на кафедрі правосуддя, яка об'єднує представників трьох галузей юридичної науки: судоустрою, кримінального процесуального та цивільного процесуального права, має свої витоки з часів заснування Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Ще в 1835 р. на юридичному факультеті Київського університету Святого Володимира були створені кафедра кримінальних законів на чолі з професором І. Даниловичем, який одночасно був першим деканом цього факультету, та кафедра цивільних законів, яку очолював професор С. Орнатський.Предметом наукових досліджень зазначених кафедр, крім сфери матеріального права, були і питання відповідних галузей процесуального права. Дослідженням проблем судочинства займався професор кафедри С. Богородський. Науку кримінального процесу він поділяв на дві частини: загальну та особливу, критично розглядав різні порядки судоустрою та різні форми кримінального судочинства. Після проведення у 1864 р. в Російській імперії судово-правової реформи значний внесок у розвиток науки кримінально-процесуального та кримінального права зробив професор О. Кістяківський – визначний науковець та педагог, який залишив нащадкам близько 70 наукових праць, зокрема: „Исторично-догматические исследования о недопущении обвиняемому способов скрываться от следствия и суда", дослідження історичного джерела «Права, по которім судится малороссийский народ», «Исследование о смертной казне», «Суд шеффенов в русской юридической литературе». Значний внесок у розробку питань кримінального судочинства зробив професор Д. Тальберг. Ґрунтовністю наукових досліджень відзначаються його праці «Русское уголовное судопроизводство», «Гражданский иск в уголовном деле или соединенный процесс». Видатною особистістю в галузі права був приват-доцент М. Паше-Озерський, який особливу увагу приділив дослідженню питань кримінального права та процесу. Вагомим прикладом демократичності поглядів та гуманізму є його робота «О предании суду». Значне місце серед дослідників проблем кримінального процесуального права посідає професор М. Чельцов – автор біля 150 наукових праць. Його дослідження «Ответственность юридических лиц в уголовном процессе» в 1915 р. було відзначено золотою медаллю Київського університету. Радянський період Слід згадати значний внесок у розвиток науки судоустрою і процесуальної науки радянського періоду видатних науковців кафедри: професора, д.ю.н. Д. Сусла - автора понад 100 наукових праць, значна частина яких стосувалася проблем історії розвитку судової системи, зокрема: «Развитие органов правосудия и их деятельность в Украинской ССР», «Історія суду Радянської України», «Організація і діяльність суду і прокурора УРСР у відбудовчий період»; доцентів І. Галагана, який вивчав проблеми процесуальних гарантій забезпечення права на захист обвинуваченого, С. Лимарченка, який працював над вирішенням проблем організації та розвитку органів розслідування кримінальних справ, Ю. Фролова – дослідника проблем прокурорського нагляду та виправно-трудового права, Ю. Ободзинського, О. Гука, які працювали над проблемними питаннями кримінального та кримінального процесуального права. Видатні дослідження в радянський період розвитку науки цивільного процесуального права належать: декану юридичного факультету, завідувачу кафедри процесуального права, професору, д.ю.н. П. Заворотьку, роботи якого були присвячені правовим гарантіям виконання судових рішень; професору, д.ю.н. М. Штефану, який працював над проблемами захисту прав та законних інтересів організацій; Л. Радзієвській, яка вивчала питання порівняльного цивільного процесуального права; О. Дріжчаній, яка досліджувала питання представництва в цивільному судочинстві; доцентам, к.ю.н: Є. Гусєву, В. Пастухову, К. Жудрі та ін. Кафедра радянського процесуального права, 1975 р. У першому ряду: проф. д.ю.н. Д. Сусло, доц. к.ю.н. С. Лимарченко, декан юридичного факультету Київського державного університету імені Т.Г.Шевченка, завідувач кафедри радянського процесуального права, проф. д.ю.н. П. Заворотько, проф. д.ю.н. М. Штефан, доц. к.ю.н. Л. Радзієвська. У другому ряду: доц. к.ю.н. Ю. Фролов, проф. к.ю.н. В. Молдован, доц. к.ю.н. Ю. Ободзинський, проф. д.ю.н. М. Михеєнко, доц. к.ю.н. В. Пастухов. Кафедра правосуддя – так її називають і тепер – створена в червні 1988 р. на основі кафедри радянського процесуального права (1968-1985 р.р.) на виконання рішення Державного комітету СРСР з народної освіти 1987 р. Відповідно до того рішення університети СРСР мали створити на юридичних факультетах кафедри правосуддя і прокурорського нагляду. Сучасність У проведення судово-правової реформи та розвиток процесуальної науки в незалежній Україні зробив визначний внесок член-кореспондент Академії правових наук України, заслужений юрист України, професор, д.ю.н. М. Михеєнко, який упродовж 10 років, до вересня 1998 р., завідував кафедрою правосуддя. Він є автором біля 150 наукових та навчально-методичних праць, присвячених процесуальній проблематиці, особливо теорії доказів та доказуванню у кримінальній процесуальній науці, був співавтором першого варіанту проекту нового Кримінального процесуального кодексу України. Доктор юридичних наук Професор Член-кореспондент Академії правових наук України Заслужений юрист України Михеєнко Михайло Макарович 1937 – 1998 рр. ОСВІТА 1954-1959 рр. - навчався на юридичному факультеті Київського університету імені Тараса Шевченка. КАР'ЄРА До 1967 р. - працював молодшим, потім старшим науковим співробітником Сектора (нині – Інститут) держави і права Академії наук України. З 1967 р. - працює на юридичному факультеті Київського державного університету імені Тараса Шевченка, де пройшов шлях від асистента до професора. 1988 – 1998 рр. – завідуючий кафедрою правосуддя. 1987 р. - присвоєно вчене звання професора. ДИСЕРТАЦІЙНІ ПРАЦІ 1964 р. — захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук на тему: "Громадське обвинувачення та громадський захист у радянському кримінальному процесі". 1984 р. — захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук на тему: "Теоретичні проблеми доказування в радянському кримінальному процесі". СФЕРА НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ІНТЕРЕСІВ Кримінальний процес Адвокатура Прокуратура Судоустрій ІНШЕ Є автором і співавтором майже 150 наукових і науково-методичних праць, з яких 6 монографій, 4 науково-практичних коментарі, 4 підручники, 12 навчальних посібників. Серед них: Доказывание в советском уголовном судопроизводстве. – К., 1984; Кримінальний процес України. – К., 1992 (у співавт.); Порівняльне судове право. – К., 1993 (у співавт.); Науково-практичний коментар кримінально-процесуального кодексу України. – К., 1997 (у співавт.); Адвокатура України. – К., 1997 (у співавт.). Підготував 14 кандидатів юридичних наук. 1994 р. - обраний членом-кореспондентом Академії правових наук України. 1996 р. - присвоєно почесне звання «Заслужений юрист України». Упродовж 1998 – 2005 р.р. кафедру правосуддя очолював професор, к.ю.н. В. Шибіко, з 2005 до 2010 рр. професор, д.ю.н. Ю. Притика, з 2010 до 2011 рр – професор, д.ю.н. С. Фурса. Величезний вклад у розвиток кафедри зробили професори, д.ю.н. М. Штефан, Т. Варфоломеєва, С. Фурса, доценти, к.ю.н. Л. Радзієвська, О. Дріжчана, О. Кучинська та ін., які у різний час працювали на кафедрі. Доктор юридичних наук Професор Член-кореспондент Академії правових наук України Академік Академії правових наук України Заслужений діяч науки і техніки України Штефан Михайло Йосипович 1923 – 2008 рр. ОСВІТА 1951-1956 рр. - навчався на юридичному факультеті Київського державного університету імені Т.Г. Шевченка, який закінчив з відзнакою. КАР'ЄРА 1948-1951 рр. працював начальником відділу кадрів і спецвідділу автопарку № 1 м. Києва, фізиком-механіком в Інституті фізики АН УРСР. 1956 рік - працює на посаді юрисконсульта юридичного факультету Київського державного університету імені Т.Г. Шевченка. 1965 р. – доцент кафедри радянського процесуального права. 1966 р. - отримав вчене звання доцента. 1975 р. - професор кафедри радянського процесуального права. 1978 р. - присвоєно вчене звання професора. 1988 р. – професором кафедри правосуддя. ДИСЕРТАЦІЙНІ ПРАЦІ 1964 р. — захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук на тему: "Участь профспілок у радянському цивільному процесі". 1973 р. — захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук на тему: "Процесуальні засоби, які забезпечують соціалістичним організаціям захист прав у цивільному судочинстві". СФЕРА НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ІНТЕРЕСІВ Цивільний процес Адвокатура Прокуратура Судоустрій ІНШЕ Пройшов шлях від заступника командира роти з технічної частини до заступника начальника полку з технічної частини. Воював у складі 27 танкового полку на Калінінському, Північно-Західному, 2-ому Прибалтійському фронтах, а з серпня 1944 року - в 78 гвардійському тяжкому танковому полку – на 2-ому і 3-ому Українських фронтах у Румунії, Угорщині, Болгарії, Чехословаччині. У жовтні 1945 – серпні 1946 року служив заступником командира 117 гвардійського мінометного полку 11 гвардійської дивізії з технічної частини у Прикарпатському військовому окрузі. Нагороджений в 1943 році медаллю "За відвагу", у 1944 році – орденом "Червона зірка", а всього – 3 орденами і 17 медалями. Опублікував понад 150 праць, в тому числі 7 монографій, 20 підручників і навчальних посібників, 3 брошури. Як науковий керівник підготував 9 кандидатів юридичних наук. 1994 р. - член-кореспондент Академії правових наук України. 1996 р. – академік Академії правових наук України. Очолював координаційне бюро з цивільного процесу відділення цивільно-правових наук Академії правових наук України. Був членом Науково-консультативної ради при Верховному Суді України, членом кваліфікаційної комісії суддів Київського обласного суду. За значний особистий внесок у розбудову національної освіти, розвиток наукових досліджень, впровадження сучасних форм навчання і виховання молоді Указом Президента України 1994 р. - присвоєно почесне звання "Заслужений діяч науки і техніки України". Слід згадати гідний внесок у розвиток цивільної процесуальної науки трагічно загиблих у молодому віці доцентів кафедри, к.ю.н: М. Омельченка, Н. Безсмертної та померлого від тяжкої хвороби к.ю.н. І. Павлуника. Продовжують свою наукову і викладацьку діяльність на кафедрі професори, д.ю.н. О. Михайленко, Ю. Притика, професори, к.ю.н. В. Шибіко, В. Молдован, доценти, к.ю.н. Н. Кіреєва, О.Захарова, Н. Сиза, В.Малюга, О.Грабовська, В.Гринюк, О. Костюченко, В.Крижанівський, Р.Куйбіда. У 2011 р. з кафедри правосуддя виділили кафедру нотаріату, виконавчого провадження і адвокатури. З того ж року кафедру правосуддя очолює професор, д.ю.н. М. Погорецький. Протягом 2011-2012 р. потенціал кафедри посилили професори, д.ю.н. М.Шумило, О.Яновська, доценти, к.ю.н. І. Ізарова, Д.Сергєєва. У 2012 р. кафедру правосуддя знову реорганізують: до неї приєднують кафедру криміналістики (дати посилання на стару сторінку кафедри криміналістики). Членами кафедри правосуддя стають професори, д.ю.н. І.Котюк, Н.Клименко, доценти., к.ю.н. Н. Ахтирська, Л.Дунаєвська, А. Лисенко, М. Скригонюк, П. Біленчук, Л. Паламарчук, О. Козерацька, М. Перебитюк, О. Михайленко. Кафедра отримує найбільший на факультеті професорсько-викладацький склад. Кафедра правосуддя забезпечує викладання навчальних курсів чотирьох циклів: 1) судоустрою і правоохоронних органів; 2) кримінального процесуального права; 3) криміналістики; 4) цивільного процесуального права. У рамках наукової роботи на кафедрі підготовлено декілька десятків докторів і кандидатів юридичних наук.Професори, доценти, асистенти, аспіранти і здобувачі кафедри проводять науково-дослідну та науково-методичну роботу в галузі судоустрою та судових процесів, є науковими консультантами комітетів Верховної Ради України, науково-консультативних рад при Верховному Суді України та вищих спеціалізованих судах, Науково-методичної ради при Генеральному прокуророві України, беруть активну участь у громадському житті. Члени кафедри брали участь у підготовці низки концепцій щодо судової реформи, проектів законів про прокуратуру, адвокатуру, судоустрій і статус суддів, Цивільного процесуального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства, Кримінального процесуального кодексу тощо. Викладачі кафедри готують на запити Верховної Ради України, Конституційного Суду України, Верховного Суду України та Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України наукові висновки з проблемних питань.